Специальное                     предложение

Поминальные венки и корзины в ассортименте.

Подробнее >>>

 

COOL.RU - каталог лучших сайтов
Скорбота  
Главная Вопросы и ответы Статьи Эпитафии Цены Контакты

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ПОХОРОННУ СПРАВУ.

Цей закон визначає право та організаційні засади поховання померлих громадян із наданням ритуальних послуг та реалізацією предметів ритуальної належності, а також створення, утримання та збереження місць поховань.

Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Стаття 1. Поняття похоронної справи.

  Похоронна справа – це діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання, спрямована на забезпечення права громадян на поховання їх тіла, на організацію поховання померлих, надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності, здійснення інших заходів, пов’язаних із похованням померлих громадян, а також на створення, утримання та збереження місць поховання.

Стаття 2. Терміни та визначення.

  У цьому законі терміни вживаються в такому значенні:
  Поховання померлих – комплекс заходів, які здійснюються з часу отримання свідоцтва про смерть до уміщення труни з тілом ( останками) чи урни з прахом померлого в могилу, чи в колумбарійну нішу;
  Ритуальні послуги – послуги пов’язані з документальним оформленням поховання, підготовкою тіла померлого до поховання, перенесенням і транспортуванням померлого та осіб, що супроводжують померлого, предметів ритуальної належності, намогильних споруд і колумбарійних ніш, копанням та оформленням могили, кремації тіла (останків) померлого, обрядом поховання, установленням склепів, намогильних споруд та колумбарних ніш;
  Предмети ритуальної належності – вироби, які є атрибутами поховання померлого й оформлення могили похованого.

Стаття 3. Сфера дії закону.

  Цей закон регулює правові відносини, що виникають із похованням померлих громадян, наданням ритуальних послуг, реалізацією предметів ритуальної належності, організації створення, утримання та збереження місць поховань, і поширюється на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності, які надають ритуальні послуги та реалізують предмети ритуальної належності.

Стаття 4. Законодавство про похоронну справу.

  Законодавство України про похоронну справу складається з цього закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Стаття 5. Основні принципи похоронної справи.

  Похоронна діяльність базується на таких основних принципах:

  • Гарантування державою померлих громадян;
  • Забезпечення рівності прав громадян на поховання їх тіла незалежно від раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
  • Запобігання виникненню випадків непохованих померлих громадян;
  • Часткової компенсації державою виплат, пов’язаних із похованням померлих громадян;
  • Безплатності надання земельної ділянки на кладовищі (колумбарії) для поховання померлих громадян (їх останків) чи урн із прахом померлих громадян;
  • Конфіденційності інформації про померлих громадян;
  • Забезпечення збереження місць поховань.

Стаття 6. Національні стандарти, норми і правила в галузі похоронної справи.

  Національні стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови в галузі похоронної справи впроваджуються з метою встановлення:

  • Обов’язкових місцебудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог, щодо організації та експлуатації кладовищ;
  • Єдиного порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення;
  • Технічних вимог, показників екологічної безпеки та вимог безпеки для здоров’я населення, що пред’являються до предметів ритуальної належності, а також до намогильних споруд та колумбарних ніж;
  • Єдиної методики визначення вартості надання громадянам окремих видів ритуальних послуг та предметів ритуальної належності.

  Розроблення й прийняття національних стандартів, кодексів усталеної практики та технічних вимог здійснюється у порядку, встановленому законодавством про стандартизацію.

Стаття 7. Право громадян на поховання їх тіла та волевиявлення про достойне відношення до їх тіла після смерті.

  Усі громадяни мають право на поховання їх тіла та волевиявлення про достойне відношення до їх тіла після смерті.

  Волевиявлення громадян про достойне відношення до їх тіла після смерті може бути виражене письмовою або в усній формі у присутності свідків стосовно:

  • Згоди щодо патологоанатомічного розтину тіла (у разі необхідності судово-медичний розтин тіла здійснюється незалежно від волевиявлення померлого);
  • Згоди щодо вилучення органів і (або) тканин із тіла;
  • Кремації тіла;
  • Поховання у іншому населеному пункті;
  • Довіри виконати своє волевиявлення конкретною особою.

  Волевиявлення померлого не повинно суперечити законодавству України.

 

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЬ ПОХОВАНЬ.

Розділ 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ ПОХОРОННОЇ СПРАВИ.

Розділ 5. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ПОХОРОННОЇ СПРАВИ.

Розділ 6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.

 








 
 

Copyright © 2018 г. Все права защищены.